Якщо запитати про символ американського кінематографа, відповіддю більшості буде Мерилін Монро. Вона сяяла дев’ять років і за ці роки встигла стати живою легендою та символом епохи. Здобути цей титул їй допомогли не лише краса, ролі в кіно та дзвінкий голос, але також дуже відверті на той час фотосесії та історії з особистого життя. Найгучнішим її романом став той, хто так і не підтвердився з Джоном Кеннеді. Їхньою єдиною спільною появою на публіці став святковий концерт на честь 45-річчя президента — тоді Монро буквально на десерт виконала традиційну пісню «Happy Birthday, Mr. President», що завершилася гігантським урочистим тортом.
У травні 1962-го вже щосили судили про роман голлівудської зірки та президента. Проте все, що відбувалося між ними, досі значиться під грифом «подейкують». Як і версія того, хто попросив Монро заспівати для Кеннеді. Одна з основних — що він сам вийшов до неї з такою пропозицією, причому у розпал їхнього роману, у березні 1962-го. Як було насправді, невідомо, але того вечора, 29 травня 1962 року, Жаклін Кеннеді з дітьми вирішила провести час у Лаудоні на стрибках.
А сама Монро і не думала відмовлятися від пропозиції виступити на ювілеї та продумала все до дрібниць. У тому числі й своє вбрання — для номера оскароносний дизайнер Жан Луї створив для неї дуже відверту прозору вузьку сукню, посипану тисячами стразів. Знову ж таки подейкують, що для створення ефекту «сукня — друга шкіра» його зшивали прямо на Мерилін. Стоячи за мікрофонною стійкою, Монро виглядала повністю оголеною — для тих часів це було справжнім викликом і дуже відвертим висловом про її ставлення до президента. А якщо бути точнішим, не просто висловлюванням, а справжнім зізнанням.
Номер був продуманий не гірше за образ — словами «З днем народження, містере президент» він не обмежився. У своєму виступі Монро використала перероблений куплет зі знаменитої та добре відомої всім американцям пісні Thanks for the Memory 1938 року. Тільки співала актриса не про спогади про добрі дні, а про великі досягнення Кеннеді. Мерилін Монро полюбили за чуттєвість і здатність все робити спокусливо, і Монро була б не Монро, якби змінила своє всюдисуще кокетство — навіть сам Кеннеді з вдячністю обмовився, що «після такого можна сміливо йти з політики».
Цей образ став одним із найкультовіших в історії, породивши безліч пародій та інтерпретацій. І справа не тільки у відвертості вбрання, а в містичному флері, яким він виявився оповитим. Того вечора провідний концерт, актор Пітер Лоуфорд, під час оголошення виступу представив Монро як the late Marilyn Monroe і, природно, мав на увазі, що вона приїхала із запізненням. Через два з невеликим місяці її виявлять мертвою у своєму будинку в Лос-Анджелесі, і слово late матиме вже друге, більш трагічне значення (адже в англійській late — не лише «запізнілий», а й «померлий»). Цей виступ став однією з останніх появи Мерилін Монро на публіці, а сукня виявилася однією з найдорожчих у її кар’єрі. 1999-го воно пішло з молотка за 1 260 000 доларів, а 2016-го — майже за п’ять мільйонів.
Источник: vogue.ru
Рекомендуем почитать
